Наприклад, Вас, як представника
громадськості, цікавлять підстави, на яких той чи інший орган виконавчої
влади (скажімо Овруцька районна державна адміністрація Житомирської
області) встановлює розмір плати за користування даними реєстру
документів Єдиного дозвільного офісу, що діє при цьому органі.
Тож, скоріше за все, предметом
Вашої громадської експертизи є розпорядження голови Овруцької
райдержадміністрації про встановлення розміру плати за користування
даними реєстру документів Єдиного дозвільного офісу. Експертиза буде
здійснюватися з метою оцінки доцільності та обґрунтованості встановлення
розміру плати за користування даними реєстру. А методами збору
інформації та її аналізу у цьому випадку будуть: аналіз документів,
економічний аналіз (можливо, аналіз вигод і витрат), анкетування
одержувачів послуг Центру тощо.
Сьогодні існує багато методів
оцінки роботи органів виконавчої влади. Деякі з них використовуються для
оцінки впливу державної політики на життя людей; деякі допомагають
оцінити якість адміністративних послуг; інші ж знадобляться для оцінки
ефективності заходів, проведених за державними програмами.
Цілком зрозуміло, що залежно від
сфери проведення громадської експертизи, безпосередньо її предмету, ці
методи будуть різними. Проте, майже завжди будуть використовуватися і
аналіз документів, і спостереження (через власну участь у робочих
заходах органу виконавчої влади, підданого громадській експертизі); і
дослідження матеріалів у засобах масової інформації, і інструменти
вивчення думки громадян щодо діяльності органу виконавчої влади та його
посадових осіб.
Далі ми представимо основні з цих
методів. Для зручності ми подаємо методи у вигляді таблиці, яка
передбачає не тільки короткий опис методу, а й поради по його
використанню. Ви можете обрати один або кілька методів, які Ви плануєте
використовувати під час проведення громадської експертизи.
| Назва методу |
Суть методу |
Можливості використання методу при проведенні громадської експертизи |
| Аналіз документів |
Важливим
джерелом даних про проблему, що вас цікавить, є документальний
матеріал, який обов’язково збирається під час громадської експертизи
закони, нормативно-регулятивні акти, пропозиції для отримання
фінансування, контракти, кореспонденція, протоколи зустрічей, звіти,
брошури для громадськості та інші документи, пов’язані із діяльністю
органу влади. Основна перевага документів полягає у тому, що вони були
написані одночасно з документованими подіями, і тому їм не загрожує
втрата пам’яті або її порушення. Основна їх вада полягає у тому, що їх
було написано не для дослідження, а з іншою метою. Наприклад, протоколи
засідання пишуть для того, щоб зареєструвати схвалені рішення, а не щоб
виявити розходження або незгоди між учасниками засідання; у них також не
завжди згадуються ті питання порядку денного, щодо яких не було
досягнуто згоди. Як відомо історикам, сучасні документи слід читати
згідно з їх первісною метою і пам’ятаючи про те, кому вони призначалися. |
Метод є
основним при проведенні 99% громадських експертиз. Громадському експерту
доцільно ознайомитися з такими типовими документами органів влади як:
план діяльності на рік; звіт про діяльність в минулому році; державні
цільові програми, що реалізовує орган, та звіти по них; штатний розпис;
положення / закон про орган виконавчої влади, посадові інструкції
працівників відповідного органу тощо. Більшість цієї інформації можна
знайти на офіційному сайті відповідного органу виконавчої влади, в базі
законодавства, отримати за письмовим запитом, або в інший спосіб. |
| Формалізовані інтерв’ю |
Вам
треба почути офіційний коментар посадовця на питання, що ви досліджуєте.
А чекати відповіді на інформаційних запит доволі довго. Ви завжди
можете скористатися формалізованим інтерв’ю з цим посадовцем. Це
означає, що ви визначаєте перелік питань (тем), які ви хочете дослідити,
та просите респондента скласти розповідь на згадані теми, так, як той
це собі уявляє. Деякі з ваших питань передбачатимуть коротку відповідь
(сімейний стан, вид занять, тощо), інші будуть ставитися у закритому
вигляді з поданням можливих варіантів відповіді. Головне, аби питання
були ретельно підготовані наперед, щоб респондент міг швидко на них
відповісти. До речі, свої питання ви можете поставити й телефоном. |
Метод
корисний при експрес-опитуванні посадовців, коли Вам треба швидко
дізнатися позицію органу виконавчої влади з того чи іншого питання.
Чимось нагадує такий журналістський прийом як „офіційний коментар” та
власне так і готується. Метод доцільно використовувати при експертизі
швидкоплинних подій, таких, наприклад, як повінь. |
| Глибинне (неформальне) інтерв’ю |
Вам
необхідно зорієнтуватися в ситуації і правильно спрямувати власну
діяльність по проведенню експертизи. Не все можна знайти в офіційних
документах. Не на всі запитання вам можуть надати письмову відповідь. У
такому випадку вам доцільно використовувати глибинні інтерв’ю. Їх мета
одержати розповідь респондента (особи, яку ви опитуєте), яка б спиралися
на його власний досвід. Для цього ви просто ставите низку "відкритих"
запитань, поки не вважатиме, що з’ясували все, що вам потрібно було
знати.Важливо! Бажано робити нотатки під час інтерв’ю, записуючи основні
моменти розмови і використовуючи слова респондента там, де це можливо. |
Метод
можна застосовувати по всіх видах експертизи. Натомість він особливо
корисний при експертуванні незручних для влади тем (наприклад, корупція,
торгівля людьми, наркоторгівля), коли вам, як правило, не можуть чи не
хочуть відкрито надати інформацію. В такому разі доцільно проводити
інтерв’ю з експертами в обраній вами темі. |
| Спостереження-участь |
Іноді
буває, що достовірну інформацію про діяльність органу державної влади Ви
можете отримати тільки попрацювавши в ньому (наприклад про реальну
діяльність земельних комісій при райдержадміністраціях часто знають
тільки члени цих комісій). У такому випадку доцільно стати працівником
такого органу влади або мати в ньому своїх симпатиків. У всякому разі,
важливо, аби ці люди не тільки займалися своєї професійною діяльністю,
але й досліджували її. Метод дає можливість реально відчути, що означає
бути головним спеціалістом відділу освіти або єдиним розпорядником
бюджетних коштів, або адміністратором урядового сайту. Оцінювач
безпосередньо набуває як позитивного, так і негативного досвіду роботи в
досліджуваній сфері. При використанні методу важливо не привертати
увагу інших до свого завдання спостереження за діяльністю органу влади. |
Метод
особливо корисний, якщо Ви професійно працюєте у сфері, яку досліджуєте,
наприклад є членом приймальної комісії вишу (при моніторингу вступної
кампанії) чи спеціалістом кадрової служби (при оцінці принципів
формування кадрового резерву місцевої адміністрації). Натомість важливо,
аби ваші експертні дії не йшли в розріз професійній етиці, прийнятій на
вашому робочому місці. |
| Спостереження без прямої участі |
Ви не
завжди можете надовго влитися в досліджувану організацію або просто не
маєте своїх симпатиків у цьому органі влади. Натомість ви можете
використати спостереження без прямої участі. Підтримуючи зв’язок з
органом влади протягом тривалого часу, ви поступово зживається з ним.
Працівники органу забувають про те, що вашою метою є експертиза, і
розповідають про свої справи, не звертаючи на вас особливої уваги. Або ж
ви просто приходите в установу і фіксуєте у заздалегідь розробленому
бланку все, що побачили. |
За таким
методом досліджується організація роботи органу, наприклад організація
прийому громадян. Ви як відвідувач одразу можете оцінити наявність
стільців у кімнаті очікування, зразків бланків для заповнювання,
наявність та доступність туалетів тощо. Іноді метод використовується під
час різноманітних стажувань в органах влади. |
| Письмове анкетування |
Ви не
хочете тиснути на посадовців, але хочете, щоб вони відповіли на
запитання, що вас цікавлять. Дайте їм письмову анкету нехай вони
почитають, обміркують свої відповіді, за необхідності знайдуть потрібну
інформацію, проштудіють документи і нададуть вам свою обґрунтовану
відповідь. Використовуючи цей метод, ви дозволяєте посадовцям самим
планувати свій час та відповіді, а ви, натомість, економити власні гроші
на інтерв’ю. Проте не забувайте, що далеко не всі повертають заповнені
анкети. А тому ви маєте докласти максимуму зусиль при формулюванні
запитань і розробці способів заохочення участі. Один з них перелік
запитань має бути відносно коротким, а заповнення анкети не повинне
забирати багато часу. |
Метод
особливо корисний, коли треба максимально швидко з’ясувати думку великої
кількості людей, що мають максимально подібні характеристики.
Наприклад, якщо вас цікавить думка всіх начальників відділів культури в
області (чи їх обізнаність з якоюсь проблемою), вам доцільно їх опитати
саме через анкетування. Натомість знайте, що посадовці як правило
заповнюють анкети у трьох випадках: цього від них вимагає коло
обов’язків; цього вимагає їхній керівник; це їх дійсно цікавить. |
| Контент-аналіз |
Метод є
одним з різновидів методу аналізу документів. Сутність його полягає у
виокремленні в тексті певних слів або фраз, їх підрахунку на певний
обсяг тесту та аналіз емоційного забарвлення, у якому вживалися ці
слова.За цим методом досліджують різноманітні документальні джерела, які
містять текст: книги, періодичні видання, промови, урядові постанови,
матеріали нарад, програми, листи тощо.Метод дозволяє дослідити частоту
згадування того чи іншого слова у взятому для аналізі документі. Як
правило, чим частіше згадується те слово згадується, тим більше уваги до
проблеми, якого це поняття стосується, приділяють органи влади. |
Метод
доцільно застосовувати, якщо ви хочете дослідити частоту згадування тої
чи іншої інформації (наприклад слова „корупція” під час засідань Уряду,
або слова „расизм” в офіційних повідомленнях Служби безпеки
України).Просто підрахувавши кількість обраних вами одиниць аналізу на
весь обсяг взятої для аналізу інформації, ви легко дізнаєтеся, чи дійсно
орган влади хоча б регулярно говорить про проблему, якою він офіційно
має займатися. |
| Фокус група |
Коли для
Вас важливо знати думку експертів з обраної для аналізу теми, або
користувачів адміністративної послуги, яку ви експертуєте, доцільно
скористатися методом фокус-групи. Вони проводяться задля глибоких
обговорень різноманітних аспектів діяльності органів виконавчої влади:
Участь у фокус-групах беруть як правило представники однієї групи з
однією визначальною рисою – посадовці тої чи іншої категорії,
національна меншина чи мешканці конкретного населеного пункту тощо. Під
час фокус-груп відбувається розгляд не більше як 2-5 добре підготовлених
питань, який триває не більше двох годин.У вільній дискусії учасники
розповідають про своє розуміння проблеми, висвітлюють свій досвід у
піднятій темі, а також дають вам багато непрямої інформації з теми, що
ас цікавить. |
Якщо
краще про адміністративну послугу не скаже ніхто окрім її надавача чи
клієнта – користуйтеся фокус-гупою. Наприклад, при оцінці якості послуг
із соціальної реабілітації осіб, що відбули покарання, Вам найбільше
розкажуть або працівники системи, або колишні в’язні. Буде добре, якщо
ви зберете їх за чаєм для невимушеної бесіди на тему, якою вони
переймалися як мінімум кілька останніх років. |
| Регуляторна політика |
Дивись брошуру "Регуляторна політика для неурядових організацій". Інститут конкурентного суспільства, 2008. |
|
|
